Відбудувати краще для майбутнього України
Проведення дослідження та підготовка звіту щодо поточного стану надання допомоги Україні з акцентом на захист прав людини, задоволення базових гуманітарних потреб, створення умов для соціального розвитку та відновлення економічної спроможності
Всеукраїнський
Цілі проєкту:
- Аналіз стану надання міжнародної допомоги Україні та оцінка збитків.
- Формулювання принципів людиноцентричного та дитиноцентричного відновлення.
- Забезпечення адвокаційного матеріалу для міжнародних майданчиків (URC, Лондон 2023).
- Розробка критеріїв оцінки механізмів відновлення для НУО та органів влади.
Про проєкт:
ToP успішно реалізував проєкт із проведення дослідження та розробки звіту щодо поточного стану надання допомоги Україні з акцентом на захист прав людини, задоволення основних гуманітарних потреб, створення умов для соціального розвитку та відновлення економічної спроможності. Проєкт спонсорувався організацією Save the Children International, був запущений у червні 2023 року та завершений у вересні 2023 року.
Проєкт був розроблений, аби проаналізувати доступні дослідження та публікації щодо надання допомоги для сприяння відновленню України після величезних втрат, спричинених російським вторгненням, а також просувати дискусію та окреслювати принципи відновлення України, які були б орієнтованими на потреби людей та дітей зокрема, прозорими та ефективними для майбутніх поколінь українців.
Розроблений звіт надав чітку картину економіки України, побудовану на прогнозах щодо поступового відновлення української економіки. Наприклад, оцінки ЄБРР щодо зовнішнього фінансування є оптимістичними щодо його достатності для покриття фіскальних ризиків, Національний банк України (НБУ) покращив прогноз економічного зростання на 2023 рік (з 0,3% до 2,0%), а Світовий банк очікує зростання ВВП на 0,5% у 2023 році.
У документі також надано актуальну оцінку прямих збитків і потреб у відновленні, розглянуто поточні та цільові механізми відновлення та запропоновано ключові принципи відновлення у вигляді набору критеріїв, які можна використовувати для оцінки конкретних механізмів, ідей і проєктів відновлення. Відповідно даним принципам, відновлення має:
1. Включати необхідну постійну фінансову підтримку, аби українська економіка могла функціонувати паралельно з запланованою великою реконструкцією.
2. Бути узгодженим зі вступом до ЄС (плани реконструкції повинні використовуватися для приведення інфраструктури країни, а також інституцій до стандартів ЄС, а процес відновлення має бути узгоджений із критичними реформами)
3. Ініціюватись українською стороною та координуватись урядом та партнерами.
4. Бути прозорим і підзвітним. У процесі відновлення повинні використовуватися відкриті та ефективні системи, які дозволяють міжнародним донорам стежити за процесом, контролювати витрати та бути впевненими, що їхні гроші витрачаються справедливо та ефективно.
5. Бути справедливим та інклюзивним. Відновлення має бути орієнтоване на людей та, зокрема, дітей. Воно повинно включати широкі консультації для реагування на потреби постраждалого населення.
6. Включати в себе оновлення потреб, а не ремонт старої інфраструктури.
7. Балансувати нагальні потреби і середньо- та довгострокові цілі.
8. Максимально залучати приватне фінансування для екологічного та стійкого відновлення. Масштаб інвестицій, необхідних для відновлення України, буде значним і вимагатиме мультиплікування обмеженого державного та донорського фінансування приватними інвестиціями.
У звіті розроблено ключові пропозиції щодо відновлення, орієнтованого на людей:
1. Участь постраждалого населення у відповідних процесах прийняття рішень.
2. Встановлення конкретних цілей, орієнтованих на людей, пов’язаних із залученням дітей, жінок, ВПО та інших маргіналізованих груп до процесів прийняття рішень у різних програмних документах та Національному плані відновлення.
3. Пріоритезація політики та заходів, які захищатимуть та забезпечуватимуть справедливий доступ дітей, жінок різного віку, дівчат та маргінальних груп до послуг, які їм потрібні, та можливостей для відновлення свого життя.
4. Розширення заходів із залучення громади, таких як дискусії у фокус-групах, а також обмін відповідними даними та аналізом громадянського суспільства, а також місцевих і міжнародних гуманітарних організацій, які наразі мають найбільший доступ до громад, які постраждали від війни.
5. Освітня діяльність, спрямована на прискорене та наздоганяюче навчання.
6. Психічне здоровя та психосоціальна підтримка.
7. Забезпечння того, аби зусилля з реформування системи підтримки і догляду були цілісними та охоплювали потреби людей з обмеженими можливостями.
8. Build-Back-Better підходи для забезпечення реконструкції за межами тільки довоєнного потенціалу, включаючи, наприклад, відновлення державних послуг, сільської та міської інфраструктури з урахуванням потреб дітей, маломобільних людей, дівчат і жінок.
9. Збільшення обсягу та покращення якості фінансування для громадських організацій, які представляють маргіналізовані групи, у тому числі орієнтованих чи очолюваних жінками, аби одночасно допомогти їм відновити свої довоєнні програми роботи і гарантувати, що важко здобуті результати щодо гендерної рівності не будуть втрачені, але і надати їм можливість продовжувати виконувати важливі завдання по безпосередньому порятунку постраждалих від війни так довго, як необхідно.