Дослідження оцінки доброчесності для держслужбовців категорії А
Експерти ГО «Технології прогресу» провели аналітичне дослідження, щоб оцінити, як чинні підходи до прозорості та перевірки доброчесності впливають на процес відбору посадовців категорії А в Україні. У дослідженні зокрема розглядається, чи такі практики, як публічне розкриття інформації про кандидатів, обов'язкове декларування активів, відкриті співбесіди та пильна увага з боку ЗМІ, відлякують висококваліфікованих фахівців, особливо з приватного сектору, від подання заявок на посади державної служби. Результатом дослідження також стали сформовані рекомендації для більш збалансованого та прозорого підходу до відбору
![[object Object]](http://images.ctfassets.net/ymxt0u8ddakq/1U6Vplh0J3tfplU0OE90Nu/331cd81e5473b68af5748244796af366/eu4par2.png)
Локальний
Цілі проєкту:
- Дослідити вплив механізмів оцінки доброчесності на добір держслужбовців категорії А.
- Оцінити, чи сприяють наявні практики перевірки добору за заслугами або лише виконують формальну функцію.
- Забезпечити порівняльні інсайти з практик ОЕСР, ЄС та інших демократичних систем.
- Розробити рекомендації щодо проєктування інструментів перевірки доброчесності, що є справедливими, пропорційними та орієнтованими на меритократичний добір.
Про проєкт:
У 2025 році, в рамках проєкту ЄС з підтримки реформи державного управління в Україні (EU4PAR 2), експерти ГО «Технології прогресу» реалізували стратегічно важливе дослідження щодо впливу практик оцінки доброчесності на процес відбору на найвищі посади в державній службі (категорії А).
Україна досягла суттєвого прогресу у формуванні професійної та політично нейтральної державної служби. Ключовим інструментом цієї трансформації стало впровадження конкурсного відбору з акцентом на прозорість, доброчесність та підзвітність — принципи, що відповідають стандартам ЄС та ОЕСР. Водночас, у процесі адаптації до міжнародних вимог та у зв’язку з внутрішніми викликами, з’явилися занепокоєння щодо того, що поточне застосування механізмів «прозорості» може мати неочікувані негативні наслідки.
Метою дослідження було перевірити наступну аналітичну гіпотезу: чи завжди максимальна прозорість у конкурсах сприяє досягненню найкращих результатів — чи може вона, навпаки, знижувати якість лідерства, відштовхуючи сильних кандидатів?
Зокрема, було досліджено чи такі практики, як публічне розкриття інформації про кандидатів, обов’язкове подання декларацій, відкриті інтерв’ю та посилена увага ЗМІ, стримують висококваліфікованих кандидатів, особливо з приватного сектору, від участі в конкурсах. Також ставиться під сумнів, чи дійсно оцінка доброчесності перевіряє етичне лідерство і професійну репутацію, чи лише підтверджує відсутність порушень у минулому.
Ключові цілі дослідження:
- Оцінка реального впливу прозорості на мотивацію кандидатів та результати відбору;
- Аналіз того, як репутаційні ризики, питання приватності та цифровий слід впливають на кар’єрні рішення потенційних кандидатів;
- Порівняння українського підходу до перевірки доброчесності високопосадовців публічної сфери з найкращими міжнародними практиками (ОЕСР, ЄС, демократичні держави);
- Аналіз розриву між стандартами та стимулами публічного і приватного секторів;
- Формування обґрунтованих політик для більш збалансованого, справедливого та ефективного конкурсного відбору.
Методологія:
У дослідженні було використано змішаний підхід, зокрема:
- Проведено 25 глибинних інтерв’ю із загалом 27 респондентами, колишніми кандидатами, HR-експертами, представниками бізнесу, громадянського суспільства та конкурсних комісій;
- Здійснено порівняльний аналіз українського законодавства і міжнародних моделей відбору;
- Наведено огляд механізмів оцінки доброчесності в публічному та приватному секторах;
- Документування небажаних наслідків (наприклад, втрата талановитих кандидатів, недостатнє представництво приватного сектору, ризики репутаційних втрат).
Результати дослідження включають:
- Повний аналітичний звіт з висновками та рекомендаціями;
- Короткий політичний бріф для уряду та міжнародних партнерів;
- Практичні рекомендації щодо інструментів процедур перевірки доброчесності, які гарантують справедливість, повагу до кандидатів та посилюють принципи добору за компетенцією.
Проєкт зробив внесок у досягнення цілей програми EU4PAR 2 щодо посилення державного управління в Україні відповідно до пріоритетів євроінтеграції та повоєнного відновлення. Відновлення конкурсних процедур на посади категорії А є зобов’язанням України в межах Ukraine Facility Plan, передбаченим до виконання до ІІІ кварталу 2026 року. Це ставить перед державою завдання забезпечити ефективне проведення таких конкурсів відповідно до високих стандартів. Механічне запозичення зовнішніх моделей без урахування українського контексту або повернення до попередньої конфігурації процедур навряд чи забезпечить ефективність. Водночас в Україні наразі відсутній достатній рівень публічної експертизи та фахових дискусій щодо того, якою має бути оновлена модель відбору керівників державної служби. Це дослідження є першою спробою комплексного аналізу практик прозорості та перевірки доброчесності, збирання первинних даних і виявлення сильних і слабких сторін чинного підходу. Отримані висновки можуть слугувати корисним підґрунтям для подальших обговорень і рішень щодо модернізації конкурсної моделі.Також результати дослідження були використані в процесі полісі-обговорення у форматі Аспен-семінару, що був присвячений темі даного дослідження.
Проєкт реалізований експертами ГО “Технології прогресу” за підтримки проєкту ЄС EU 4 PAR 2. Зміст дослідження є виключною відповідальністю експертів ГО “Технології прогресу” і не обов’язково відображає погляди ЄС.